Актори театру

ПЕТРАНЮ?К Володимир Іванович (10. 10. 1953, Київ)— актор, режисер, драматург, директор-художній керівник театру. Брат В. Петранюка. Народний артист України (2026). Заслужений діяч мистецтв України (2014). Премія імені Б. Хмельницького КМ України за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва (вистава «Блокпост Україна»; 2018). Закінчив студію при Київському українському драматичному театрі імені І. Франка (1977; курс П. Сергієнка), Київський інститут культури (1986; курс С. Степася). Працював актором в Армавірському театрі драми і комедії (Краснодарський край, РФ, 1977–79) та Харківському театрі юного глядача (1979–80). Від 1982— засновник і художній керівник театру української традиції «Дзеркало» (Київ). Його режисерська манера характеризується поєднанням традицій українського народу з модерним баченням нової генерації, що сприяє відродженню духовного спадку рідного народу і відтворенню героїчних сторінок визвольних змагань за незалежність України. У репертуарі театру— твори українських класиків, а також п?єси авторства Петранюка (зокрема «Золотий пряник» (1991), «Мороз-Морозенко, або Різдвяна подоріж на Чумацький шлях» (2007), «Чорна рілля. Любов і Смерть Степана Бандери» (2009), «Снігурка-Христинка і віртуальна троянда» (2012), «Лесина пісня» (2021), «Я— квітка» (2023). Автор книг: «Ностальгія: Збір. театральних поезій» (2002), «Мазепа, Шевченко, Бандера— духовний тризуб українця: П?єси для театру» (2018; обидві— Київ).

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Анна Коваленко, 13.08.1987 р., м.Київ, акторка вищої категорії театру української "Дзеркало" з 2014 року.
За плечима дві вищих освіти, музична: естрадний вокал та фортепіано, КІМ ім.Р.М.Глієра та акторська, фах акторка театру і кіно.
Співпрацюю з декількома театрами міста Києва, такі як "Антерприза", "Conseption", "Культ", "Колесо", "Берегиня"...
На творчому доробку за багаторічну працю втілено і зіграно понад 50 різнопланових ролей, як позитивного амплуа, так і негативного.
Мотря "Сто тисяч"
Доля "Сон Кобзаря"
Мати Софія "Блокпост Україна"
Москалиха "Заморочене весілля"
Принцеса Рися в казці "Принцеса Рися"
Снігурка-Христинка в новорічних казках
Мотря Кочубей, вистава "Мазепа. Love-Story"
Квітка Цісик в моновиставі "Я- Квітка"
Мерлін Морно у виставі "Монро і чому Офелія"
Ада "Підвал 044.Співаємо разом"
Злата "Збуджена відпустка"
Рахілька, Параска, Сара " У Києві на Подолі"
Чорна Королева в казці "Маленький Принц"
Чара "Золотий пряник"
Оленка та Мати у казці "Котигорошко та Калинова дудка"
Сабіна "Нічний репортер"

Нагороджена Філаретом медаллю за "Жертовність та Любов до України"
Медаллю Родини Мазеп за роль Мотрі Кочубей у виставі "Мазепа. Love-Srory".
Є композитором пісень та треків до виставах "Блокпост Україна" та у казці "Маленький Принц", також у співпраці з Дмитром Добрим-Вечором до вистави "Котигорошко та Калинова дудка".

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Анжеліка Драпіковська.  30.01.1987 р. Народилась у Маріуполі, закінчила Харківський національний університет ім. Котляревського о 2011р. 2012-2025-акторка Київського Академічного театру ляльок, 2017-2020-акторка Київського центру ім. Леся Курбаса

З 2025р. - акторка Театру Української традиції «Дзеркало», де виконала такі ролі : -Кочубеїха "Мазепа. Love-story", -Параска "Щоб я так жив, або у Києві на Подолі 2", "Гдє ві сохнітє бєльйо?" чи «У Києві на Подолі…» -Параска "Лохотрон по-українськи або сто тисяч" -Будяк "Троянда пустелі або Велика війна квітів" -Чорна Королева - "пригоди Маленького принца"

__________________________________________________________________________________________________________________________

Яніна Лікар - акторка театру та кіно. 14.10.2004р. Народилася у селі Старі Кути, Івано-Франківської області. У 2025 році закінчила Київський національний університет культури і мистецтв, факультет театру, кіно та естради, майстерня Нечепоренка Володимира Макаровича. З 2025 року - акторка театру української традиції "Дзеркало". За час творчої діяльності виконала ролі у виставах «Щоб я так жив, або у Києві на Подолі 2», «Лохотрон по-українськи або сто тисяч», «Маленький принц», «Троянда пустелі або Велика війна квітів».

______________________________________________________________________________________________________________________

Владислав Рудий. Народився 20 липня 2003 року в місті Вінниці. У 2021 році вступив до Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Сценічне мистецтво», актор театру і кіно, художній керівник курсу — народний артист України Володимир Нечепоренко. Здобув освітній ступінь бакалавр 2025 року випуску.

На базі студентського навчального театру, як актор, зіграв у таких виставах, як: «Цього ніколи не було» режисера Іллі Півторака, головна роль — Клим (2022 рік); «Сліпі» режисера Ярослава Ланчака, роль другого плану — П?ятий Сліпий (2023 рік); «Циганка Аза» режисерки Юлії Соляр, роль другого плану — Опанас (2024 рік); «Вбивство у “Східному експресі”» режисерки Катерини Пивоварової, роль другого плану — полковник Арбетнот (2025 рік).

У 2025 році вступив до Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Сценічне мистецтво» для здобуття освітнього ступеня вищої освіти — магістр. У рамках навчання готую роль Панталоне у виставі «Зобеїда» режисерки Тетяни Арсірій.

У 2025 був прийнятий на  роботу за посадою актора першої категорії у театр української традиції «Дзеркало». Цього ж року зіграв у таких виставах, як: «Гдє ві сохнітє бєльйо?» чи «У Києві на Подолі…» режисера Володимира Петранюка, роль другого плану — дільничний Собачко, а згодом зіграв головну роль — Богдан; «Троянда пустелі або Велика війна квітів» режисерки Маріамни Капітули, роль головного антагоніста — Полоха, а згодом зіграв другорядну роль — Барвінок; «Міжгалактичні пригоди Маленького принца» режисерки Маріамни Капітули, головна роль — Морозко.

З вересня 2025 року викладаю у дитячій театральній студії при театрі «Аніма». Наприкінці 2025 року зіграв роль головного антагоніста у виставі «Різдво проти штучного інтелекту. Battle.» режисера Дмитра Черипюка за однойменною п?єсою Неди Неждани. У 2026 році в театрі української традиції «Дзеркало» зіграв у виставах «Лохотрон по-українськи або сто тисяч» за п?єсою Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч» режисера Василя Шандра, роль другого плану — Роман; «Мазепа. Love-story» режисера Володимира Петранюка, роль другого плану — Перехожий; «Щоб я так жив, або у Києві на Подолі 2» режисерки Маріамни Капітули, головна роль — Богдан.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

Станіслав Єжов. 14.01.2003 р., народився в Києві. Закінчив у 2024 році бакалаврат в КНУТД на актора театру та кіно та Магістратуру в КМАЕЦМ 2024-2026 р. Працюю в театрі «Колесо», співпрацюю з ГО     "Театральна Біржа", театром «Дзеркало», окрім того граю в антрепризах, гастролюючи Україною.

Два повних метри. Пекельна Хоругва. Малевич