Суспільство.

6 червня у Києві відбувся допрем’єрний показ вистави “Чорна рілля. Любов і смерть Степана Бандери”. Автор ідеї та постановник – директор театру “Дзеркало” Володимир Петранюк, голова Дніпровської у місті Києві районної організації Конгресу Українських Націоналістів.

Нарешті, сталося! Віднині кияни та гості столиці мають можливість подивитись виставу про Степана Бандеру – одного з лідерів українського визвольного руху часів Другої світової війни, очільника революційного крила ОУН. Не дивлячись на масштаб постаті вистава “Чорна рілля. Любов і смерть Степана Бандери” не покликана стати такою собі ідеологемою. Володимир Петранюк не намагаючись співати осанну запропонував осягнути та збагнути Бандеру у іншій площині. Метафізика людських почуттів та відносин – ось головна сюжетна лінія вистави.
У вічному шекспірівському конфлікті перетинаються дві долі – Героя та вбивці. В останній день свого земного життя Штефан (Бандера) випадково зустрічає такого собі Юзефа (Сташинського), який мусить його вбити. Зустріч відбувається у затишній кав’ярні, неподалік від будинку в Мюнхені, в якому мешкав Бандера. Зав’язується невимушена розмова, під час якої обидві сторони знаходять чимало точок дотику. Вони навіть потоваришували. Сцени розмов Бандери зі своїм новим приятелем змінюються сценами містифікацій та спогадів про своє кохання. Виявляється, що “зарізяка” Бандера також кохав!
Цікавою є сцена розповіді Штефана про свою роботу, де він метафорично порівнює себе з садівником, який знищує шкідників саду, усіляких там комах. Бандера не сумнівається в тому, що паразити будуть винищені і його сад неодмінно забуяє. Наприкінці розмови Герой та вбивця знаходять відмінність у розумінні Святого письма, його тлумаченні. За словами Сташинського усе на світі режисується Богом, навіть зрада Христа Юдою була Христом же й зрежисована. На це Бандера категорично заперечив, заявивши, що таку версію не приймає. Невдовзі після цієї розмови Юзеф відкланявся та пішов геть.
Опісля кав’ярні Штефан йде по сходинах до свого помешкання, немов на Голготу, де його зустрічає постать Юзефа зі смертельною дозою ціаністого калію в руках. Упізнавши чоловіка з кав’ярні Бандера мужньо заявив – я приймаю вирок смерти! Головний месидж п’єси, як вже було підкреслено, не знаходиться у царині іделогічній. Він тривіальний – свобода вибору та свобода совісти. Кожній особі Творцем дано можливість обирати поміж Лицарем чи зрадником, Героєм чи вбивцею, Людиною чи почварою, Христом чи юдою. Автор ідеї та постановник вистави намагається підштовхнути кожного глядача до вірного вибору.
Вибаглива та манірна столична театральна публіка і не лише вона буде приємно здивована якісним мистецьким продуктом. Ролю Степана Бандери виконав директор театру “Дзеркало” Володимир Петранюк. Ролю Сташинського – актор театру Василь Шандро. В час морального занепадництва та духовного декадансу, що спричинено постколоніальним зденаціоналізованим маскультурним несмаком, вистава “Чорна рілля. Любов і смерть Степана Бандери” є саме тією дещицею, яка дає нам надію на ренесанс українського національного театрального мистецтва. Прем’єра вистави запланована на 14 жовтня.
І декілька слів на останок. Жоден суд у світі не в змозі заперечити того, що Степан Бандера є Героєм України та відібрати у нього це звання.

Володимир МАНЬКО
“Нація і Держава”