Рецензія на виставу «Заморочене весілля» за п'єсою Михайла Зощенка.

Театр Української традиції «Дзеркало»

12 березня 2012 року в приміщенні театру «Колесо» відбулася прем’єра вистави «Заморочене
весілля» за п’єсою Михайла Зощенка, в перекладі та постановці Володимира
Петранюка – керівника і режисера театру української традиції «Дзеркало». 

Дія вистави відбувається в Україну в 1960-ті роки, точніше на околиці Києва. Весь вихор
подій вистави крутиться навколо двох друзів студентів – Остапа
Забімбаного (актор Дмитро Сторчоус) та Мажора (Вадим Слівчак), які живуть
скажемо так – не в достатку та ще й в гуртожитку. Всі свої проблеми вони мріють
вирішити вдалим одруженням. Одному з них таланить, Остап, випадково, в трамваї
знайомиться з буфетницею партійного VIP буфету - Ганжелою Цицюк (Юлія Шандро).
Він вирішив, що Ганжела – це та золота жила, яка приведе його до багатства,
великих змін та омріяної КВАРТИРИ. Вже після третього побачення пропонує їй
одружитися, і на його радість, отримує згоду.

Дізнавшись про несподіване бажання своєї доньки вийти заміж, голові сімейства Старому Цицюку (Роман
Нагірний) та матері Цицючка (Альона Мазуренко-Сторчоус) не залишається нічого
іншого, як організувати весілля. Свою пікантну ноту в проведенні весілля
вносять куми москалі (кум – Олег Романченко та москалиха, дружина кума –
Людмила Зінченко), особливо кума, яка не проти так пофліртувати з авантюрним
нареченим.

 Та не все так гладко виходить, як планував Остап Забімбаний. Він бачив свою наречену лишень тричі, та й то вечором у пальто,
шапочці і толком її не роздивився. Тепер перед бідолахою нареченим стоїть нелегке завдання серед гостей знайти свою «суджену». І в Яві 8 режисер розкриває нам всю кумедність та безглуздість даного «Замороченного весілля»:                                         

Забімбаний. Татуньо, чи ти
не бачив мою молоду?

Цицюк. А плюнь на неї,
японськасакура. Оженицця не напасть, та щоб 
женившись не пропасть!

Забімбаний.
Нє, папаня, я цікавлюся де моя наречена. Стріха їде. Я прямо не можу її
відшукати.

Цицюк. Чого ти
рознервувався, Остапе? Нікуди вона від тебе не подінеться. Ічь, японськасакура!
Оно вона серед гостей.

Забімбаний.
Хіба (ніяково дивиться у двері). Мажор, Мажор, йо! Підійди-но сюди.

Мажор. Яволь!

Забімбаний.
Стріха їде. Прямо знаєш мене огортає паніка, шок. Не можу признати де моя нова
жінка, Матахаря, нехай.

Вистава насичена музикою, танцями, піснями. Так, пошуки нареченої відбуваються під запальні
танці у стилі рок-н-рол. Постановку танців здійснила балетмейстер Людмила
Глушко, вони ніби приправа Чілі, додають гостроти виставі.

Все дійство наповнене щирим гумором, що проявляється і в барвистих костюмах - художниці Валентини
Кузмічової, і в молодіжному жаргоні, сказаному до слова, і в купі кульок які літали
скрізь по сцені. Доповнює весь цей вихор емоцій чудова українська пісня у
виконанні співака, поета і музиканта Василя Гонтарського у супроводі гурту
«Вася CLAB».    

 Одне слово - режисер і актори постаралися на
славу!

Слід окремо відмітити режисерський талант і безмежний політ фантазій Володимира Івановича
Петранюка, керівника театру «Дзеркало». Шкода, що через відсутність потрібних
коштів, він не може повністю розкрити свої професійні здібності в постановці
нових вистав.

Та надіємось, що знайдуться патріотичні спонсори, які дадуть кошти на постановку нових
спектаклів, на рекламу та оренду пристойних приміщень для вистав.

Друзі, ходіть на вистави театру «Дзеркала», не пошкодуєте!

Марія
Полівач,  газета «українське слово» 

Березень 2012 р.