Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
Театр української традиції

Українська Літературна газета.Відродження забутого жанру

Хто у ХХІ столітті формуватиме внутрішній світ українця, його особистість? Ми самі чи хтось – за нас? Хто розставлятиме акценти? Хто змусить людину думати, співпереживати?.. Адже книжок, котрі несуть “добре, розумне, вічне”, стає все менше. Молодь у театр не заманиш і калачем, а кіно й телебачення, замість виховної, несе лишень розважально-отруйну місію… Лауреатами конкурсу стали: художній керівник театру української традиції “Дзеркало” Володимир Петранюк із Києва (“Чорна рілля” (Любов і смерть Степана Бандери)
17.05.2011 19.00

І Національне радіо може сформувати внутрішній духовний світ нинішнього покоління, а не лише розповідати своїм слухачам про події, що відбуваються. Можливо, таку благородну мету в 2006 році побачили  очільники українського радіо і взялися до відродження забутого донедавна в Україні жанру радіоп’єси: тоді й започаткували всеукраїнський конкурс радіоп’єс “Відродимо забутий жанр”.

Журі назвало переможців та лавреатів Третього всеукраїнського конкурсу радіоп’єс “Відродимо забутий жанр”.

На конкурс надійшло 364 роботи з усіх регіонів України та з-за кордону. Пробували себе у ролі радіодраматурга всі: від школярів до пенсіонерів; писали як ті, хто вперше взявся за перо, так і письменники та режисери театрів.

До фіналу експерти допустили 30 радіоп’єс.

І ось нарешті авторитетне журі – Президент Національної радіокомпанії України Віктор Набруско, письменник, Шевченківський лавреат Михайло Слабошпицький, радіодраматурги Ілля Хоменко, Володимир Фоменко, працівники радіоканалу “Культура”: Неля Даниленко, Наталя Коломієць, Микола Аммосов, письменниця Леся Воронина; актриса Галина Стефанова, головний редактор журналу “Український театр” Алла Підлужна, головний редактор Головної редакції освітньо-виховних програм Національної радіокомпанії України Лариса Тарасова, народні артисти України: Лариса Кадирова, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Лариса Хоролець - назвало кращих.

 Першу премію і 5 тисяч гривень отримав письменник із Рівного Іван Кидрук – за радіоп’єсу «Політик і психіатр». Другу премію і 3 тисячі гривень – отримала письменниця з Умані Марина Павленко – за радіоп’єсу “Стіл”. Третю  і 2 тисячі гривень – отримала письменниця з Луцька Надія Гуменюк – за дві радіоп’єси – “Тополинка” та “Самотня жінка бажає познайомитися, або Ігри для риб».

 Лавреатами конкурсу стали: художній керівник театру української традиції  “Дзеркало” Володимир Петранюк із Києва (“Чорна рілля” (Любов і смерть Степана Бандери); драматург Олег Гончаров із Броварів, (“Життя мінливе”); Ірина Тригубенко з Херсонщини (“Любов і смерть Олени Теліги”); учитель-методист із м. Куп’янська Валентина Паращич (“Депресивна казка з хепі-ендом”); студент із Києва Станіслав Лобко  (“Двічі народжені”); письменник із Словаччини Іван Яцканин (“Сходи”); Любов Якимчук (“Міміка”); дизайнер із Харківщини Анна Кругова (“Таємниця каменів Золочівського Замку”); Марина Павленко (“Місячної ночі”).

Твори переможців та лавреатів звучатимуть на хвилях Першої та Третьої (радіоканал “Культура”) програм Національного радіо.

Ми поставили кілька запитань заступникові голови журі М.Слабошпицькому.

– Про що пишуть автори? Чи є якась “виграшна” тема радіоп’єс?

– Каскад тем дуже широкий. І, повірте, що журі цікавила передовсім якість продукту: головне для твору – це відповідність жанру і його літературна повнокровність. Те, що у третьому конкурсі так багато письменників – симптоматично. Це означає, що письменники сприйняли радіоп’єсу як повноцінний жанр і як можливість, написавши її, показати себе. Це добре, бо українська драматургія переживає не найкращі часи.

Коли ви слухатимете радіоп’єсу “Політик і психіатр”, у вас складеться враження, що на прийом до психіатра прийшов один із депутатів Верховної Ради… Радіоп’єса “Стіл” – про людей, які опинилися на маргінесі життя. Вони беззахисні перед брутальною силою, кривдою… Багатьох авторів цікавить історія України, наприклад, про Степана Бандеру, Олену Телігу, Анну Ярославну – королеву Франції…

– У вас був список фіналістів із справжніми прізвищами. Як щодо неупередженості?

– Читаючи твір, відчуваємо, що написала людина, яка володіє словом. Отже, або це геній, або хтось із письменників… Авторські твори реєструє відділ листів. Поки робота журі тривала, ми, члени журі, – не знаємо, хто є хто. А потім нам уже принесли віддрукований список...

Відтак члени журі обіцяють, що наступний, четвертий конкурс радіоп’єс “Відродимо забутий жанр” буде ще більш неупередженим, а організатори конкурсу не розкриватимуть нікому “магію імен” до найголовнішої, урочистої миті – оприлюднення прізвищ переможців


Святослав МІЗЕРНЮК.13 березня 2010 року

Зірка на ім’я Квітка

(Джерело: I-UA.tv Едуард Овчаренко)
Свій 36-й театральний сезон Театр української традиції «Дзеркало» відкрив прем’єрним показом вистави «Я — Квітка», присвяченої легендарній співаці Квітці Цісик. Однойменну п’єсу написав директор-художній керівник театру «Дзеркало», заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Богдана Хмельницького Володимир Петранюк, постановку здійснив Дмитро Сторчоус, а роль незабутньої Квітки зіграла Анна Коваленко.

Мій особистий біль від розлуки з домом тепер став колективним

(Джерело: автор: Вікторія Сметаненко https://novynarnia.com/2023/05/23/abahriana/)
Анна Багряна – українська письменниця і перекладачка, що з 2010-го року постійно мешкає за межами України, останні роки – в Болгарії. В інтерв’ю для “Новинарні” вона розповіла про те, як війна впливає на творчість і змушує автора переосмислити власні твори.

Сміх, що звільняє

(Джерело: Едуард Овчаренко)
Театр української традиції «Дзеркало» представив нову виставу «Мій бідний Фюрер» за п’єсою художнього керівника театру Володимира Петранюка.

Названі лавреати премії ім. Якова Гальчевського

(Джерело: https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-lavreaty-premii-im-iakova-halchevskoho/)
– у номінації «За примноження традицій вітчизняного театрального мистецтва» – Володимира Петранюка, драматурга, директора та; художнього керівника, засновника Театру української традиції «Дзеркало»;

Подвижник

(Джерело: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/podvyzhnyk?fbclid=IwAR18QCrXVQ6iku3q61K28m6oYj-l9dsDA2OkWc_btbXv-cWgdYwwUYVvH8Q)
Ім’я Володимира Петранюка, актора, режисера, драматурга, перш за все, пов’язане з Київським театром української традиції «Дзеркало»