Вечірній Київ/культура.Нещодавно відроджений театр української традиції «Дзеркало» представив киянам прем’єру «Вій», що приурочується до 200-річчя Миколи Гоголя.
Нещодавно відроджений театр української традиції «Дзеркало» представив киянам прем’єру «Вій», що приурочується до 200-річчя Миколи Гоголя. Вій – це образ, що постає з української народної творчості, – коментує директор театру Володимир Петранюк. – Видатний український драматург Марко Кропивницький «переспівав» твір Гоголя в жанрі п’єси. За її мотивами театр «Дзеркало» і здійснив цю прем’єру в постановці Володимира Петранюка. Театр має вже й чималу історію. Заснований Володимиром Петранюком 1981 року тепер своїми сміливими і новаторськими виставами звернув увагу глядачів. І на жаль, не тільки їх, а й «знавців мистецтва у цивільному». У результаті театр опинився в еміграції. Актори не без успіху грали свої вистави у Лондоні, Парижі, Варшаві, Кракові. І ось після тривалих мандрів повернувся до Києва. Театр не залишився консервативним. Він намагається поєднувати класичні твори з потребами сучасного дня. І це йому вдається. Гоголівські народні мотиви оригінально зазвучали в поєднанні з музичними композиціями рок-гурту Вій та світловими ефектами. Цікаво, що всупереч Гоголю, герої закохуються і залишаються разом. Дмитро Щербина Дмитро Щербина.Вечірній Київ, 2007-03-06 #40(17942)
|
Зірка на ім’я Квітка(Джерело: I-UA.tv Едуард Овчаренко)
Свій 36-й театральний сезон Театр української традиції «Дзеркало» відкрив прем’єрним показом вистави «Я — Квітка», присвяченої легендарній співаці Квітці Цісик. Однойменну п’єсу написав директор-художній керівник театру «Дзеркало», заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Богдана Хмельницького Володимир Петранюк, постановку здійснив Дмитро Сторчоус, а роль незабутньої Квітки зіграла Анна Коваленко.
Мій особистий біль від розлуки з домом тепер став колективним(Джерело: автор: Вікторія Сметаненко https://novynarnia.com/2023/05/23/abahriana/)
Анна Багряна – українська письменниця і перекладачка, що з 2010-го року постійно мешкає за межами України, останні роки – в Болгарії. В інтерв’ю для “Новинарні” вона розповіла про те, як війна впливає на творчість і змушує автора переосмислити власні твори.
Сміх, що звільняє(Джерело: Едуард Овчаренко)
Театр української традиції «Дзеркало» представив нову виставу «Мій бідний Фюрер» за п’єсою художнього керівника театру Володимира Петранюка.
Названі лавреати премії ім. Якова Гальчевського(Джерело: https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-lavreaty-premii-im-iakova-halchevskoho/)
– у номінації «За примноження традицій вітчизняного театрального мистецтва» – Володимира Петранюка, драматурга, директора та; художнього керівника, засновника Театру української традиції «Дзеркало»;
Подвижник(Джерело: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/podvyzhnyk?fbclid=IwAR18QCrXVQ6iku3q61K28m6oYj-l9dsDA2OkWc_btbXv-cWgdYwwUYVvH8Q)
Ім’я Володимира Петранюка, актора, режисера, драматурга, перш за все, пов’язане з Київським театром української традиції «Дзеркало»
Ще анотації:
|