Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
Театр української традиції

Неабиякий успіх

Київський театр української традиції «Дзеркало», який 17 жовтня у Львові презентував одноактну п’єсу Володимира Петранюка «Чорна рілля, або Любов і смерть Степана Бандери», вдруге виступить з постановкою у місті Лева сьогодні, 26 жовтня.

«Отримавши неабиякий успіх серед львів’ян та гостей міста, актори театру «Дзеркало» відгукнулися на численні прохання людей, котрі не мали можливості потрапити на виставу попереднього разу», — повідомив Гал-інфо Голова ЛОО Конгресу Українських націоналістів, Микола Пшевлоцький.

Конгрес українських націоналістів, за фінансової підтримки якого відбулась постановка Володимира Петранюка «Чорна рілля, або Любов і смерть Степана Бандери», посприяв і цього разу.

«У нас не було іншого виходу, як піти назустріч львів’янам, для яких героїчна постать Провідника Степана Бандери важить надзвичайно багато. Тому театр «Дзеркало» вдруге виступить із цією виставою у Львові», — каже Микола Пшевлоцький.

«Протягом цього тижня актори театру мали гастролі у великих містах Львівщини, збирали аншлаги та отримували овації глядачів, — зазначив голова ЛОО Конгресу українських націоналістів Микола Пшевлоцький. — І це ще раз засвідчує, що галичани є послідовними у своїх переконаннях, шанують традиції і чітко проводять межу між своїми героями, до яких, властиво, і належить Степан Бандера, та ворогами української нації», — наголосив лідер КУНу.

Нагадаємо, що 17 жовтня, у приміщенні Першого українського театру для дітей та юнацтва відбулося представлення літературного твору «Чорна рілля, або Любов і смерть Степана Бандери» Володимира Петранюка львів’янам. Театр «Дзеркало», як виконавець постановки вистави про останні день життя Степана Бандери, зібрав аншлаг, а саме ж втілення ідеї відбулося за підтримки Конгресу українських націоналістів.

Вдруге побачити одноактну п’єсу Володимира Петранюка «Чорна рілля, або Любов і смерть Степана Бандери» усі бажаючі зможуть 26 жовтня о 19:00 у приміщення Першого українського театр для дітей та юнацтва за сприянням Конгресу Українських Націоналістів.


http://galinfo.com.ua/news/

Polusmak

(Джерело: M.POLYVACH)
Театр «Дзеркало» до 200-річчя з народження Тараса Шевченка відкриває завіси історії його любові, останньої, пристрасної любові, під назвою – «Полусмак останнього кохання». Головним режисером, постановником та виконавцем головної ролі став керівник театру – Володимир Петранюк.

Прем’єра повісті «Вій» у виконанні театру «Дзеркало

(Джерело: Поливач Марія 7 грудня 2013 р.)
Фантастично-драматична історія трапилася на сцені будинку Вчених в Києві 6 грудня у виконанні театру української традиції «Дзеркало».

Рецензія на виставу «Заморочене весілля» за п'єсою Михайла Зощенка.

(Джерело: "Українське слово"- тижневик )
12 березня 2012 року в приміщенні театру «Колесо» відбулася прем’єра вистави «Заморочене весілля» за п’єсою Михайла Зощенка, в перекладі та постановці Володимира Петранюка – керівника і режисера театру української традиції «Дзеркало».

Двадцять років на сцені!

(Джерело: "Українське слово"- тижневик )
Двадцять років на сцені! Театр «ДЗЕРКАЛО» та її незмінний керівник Володимир Петранюк Двадцять років – це мало чи багато?... Для світової історії – мало, а для молодого, але прогресивного театру з великим досвідом роботи, як в Україні так і за її межами – думаю чимало! Театр «ДЗЕРКАЛО». Що ми мало знаємо про нього?… про його неповторність та оригінальність! Зустрівшись з режисером-патріотом театру Володимиром Івановичем Петранюком, я поцікавилась історією театру та новими виставами, які презентуватиме театр.

Культура та мистецтво: «НАЙБІЛЬШЕ ЩАСТЯ – ЦЕ КОЛИ БОСИМИ НОГАМИ СТУПАЄШ ПО РІДНІЙ ЗЕМЛІ»

(Джерело: hetman.tv)
Київському театру української традиції «Дзеркало» нині вже 20 років. Шлях їхнього становлення був важким і тернистим: актори здобули визнання, намагаючись вижити у нелегкий період перебудови і виступаючи у Варшаві, Лондоні, Новосибірську, Парижі та інших містах. У 2004 році театр повернувся до Києва, де почав працювати у новому напрямі – відродження духовного спадку рідного народу, втілення етнічних та фольклорних образів у своїх виставах.